- хоробрість
- [хоро/бр'іс'т']
-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
хоробрість
Смотреть что такое "хоробрість" в других словарях:
хоробрість — рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість … Український тлумачний словник
хоробрість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
безстрашність — хоробрість, відвага, відважність, мужність, молодецтво, відчайдушність, зухвалість, зухвальство, безумство … Словник синонімів української мови
сміливість — (смілива поведінка, рушучість у діях), хоробрість, відвага, відважність, мужність, молодецтво, безстрашність, відчайдушність, зухвалість, зухвальство, безумство … Словник синонімів української мови
відчайдушність — сміливість, хоробрість, відвага, відважність, мужність, молодецтво, безстрашність, зухвалість, зухвальство, безумство … Словник синонімів української мови
мужність — ності, ж. 1) Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2) рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість … Український тлумачний словник
сміливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. сміливий. 2) Смілива поведінка, рішучість у вчинках; хоробрість, відвага. •• Ма/ти смі/ли/вість бути сміливим; осмілюватися зробити що небудь. Набира/тися смі/ли/вості ставати сміливішим … Український тлумачний словник
рішимість — мості, ж., рідко. Те саме, що рішучість. || Мужність, хоробрість у вчинках, діях … Український тлумачний словник
відважність — ності, ж. Абстр. ім. до відважний; сміливість, хоробрість … Український тлумачний словник
сміливий — а, е. 1) Який не знає страху, не боїться небезпеки; відважний, хоробрий. || у знач. ім. смі/ли/вий, вого, ч.; смі/ли/ва, вої, ж. Людина, яка не знає страху, не боїться небезпеки. || Який виражає сміливість, відвагу, хоробрість. || Який свідчить… … Український тлумачний словник
